Аквалайт: ДЛЯ ТИХ, ХТО ЦІНУЄ ЧАС ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ

Ще зовсім недавно про ад’юванти говорили і знали мало.

Зазвичай такі продукти були в загальному асортименті й користувались ними більше овочівники, переважно закритого грунту, ягідники та садівники, особливо з краплинним зрошенням, які чітко розуміли значення і вплив води на їх інвестиції.

Рівно рік тому вітчизняна компанія «Агротека» — провідний постачальник ад’ювантів стала акцентувати увагу аграріїв на широкому спектрі таких речовин для польового виробництва й важливості системної роботи з цими хімічними препаратами. А дбайливі та уважні аграрії зрозуміли, що ефективність роботи ЗЗР на їх полях переважно залежить від якості води, а не лише від бренду. Наразі продовжуємо ту давню розмову з Юрієм Третяком, генеральним директором компанії «Агротека».

— На скільки, на Ваш погляд професіонала, Юрію Юрійовичу, змінилась ситуація на ринку з ад’ювантами та їх використанням?

— Ситуація змінилася не кардинально, але суттєво. Аграрії чітко зрозуміли, що ад’юванти — це значна група препаратів, яка містить великий спектр речовин із різноманітними корисними властивостями. Торік ми розпочали вказувати виробничникам на проблеми, що виникають при внесенні ЗЗР, демонструвати і доводити, звідки саме вони беруться і як їх уникати. Ми розширюємо асортимент своїх продуктів, у нас з’являються нові напрями та ідеї, однак чітко бачимо, що більшість негараздів кружляє навколо двох основних напрямів: якісного робочого розчину (і як на нього впливає вода) і точна доставка цього розчину в зону впливу без втрати ефективності препарату. Ми маємо два стратегічні продукти, які розв’язують ці проблеми: Аквалайт та Глайдер.

Однак сьогодні я хотів би більше акцентувати увагу саме регуляторі рН та жорсткості води Аквалайт. Відтоді, як торік ми звернули увагу аграріїв на проблему якості води, відчули серйозну реакцію ринку — агровиробники самостійно стали фокусуватись на цьому чинникові і реально уникати проблем. Або хоча б точно знати їх джерело. Ми за рік зробили кілька сотень аналізів води в різних регіонах за двома основними показниками: кислотність (або рН) і її жорсткість. Річ у тім, що більшість гербіцидів задля ефективної роботи вимагає кислого середовища води, тобто рН має бути менше 7. Наша ж вода на 90% і більше має вищий показник. Тобто вона лужна. І тому переважна більшість гербіцидів піддаються лужному гідролізу, тобто розпаду, що зменшує їх ефективність і стабільність, а то й нівелює взагалі. Наприклад, така популярна діюча речовина, як дикамба за рН вище 7 взагалі є нестабільною. Тобто вона може працювати, але як і наскільки довго — ніхто не знає.

Інший чинник — жорсткість води

Визначається наявністю в ній низки вільних іонів різних солей та металів, але здебільшого іонів кальцію Ca⁺² та магнію Mg⁺², котрих називають «солями жорсткості».

Основним джерелом потраплянням їх до води є розмивання нею природних покладів вапняків, гіпсу та доломіту. Ці іони надзвичайно активні, вступають в реакцію з молекулою діючої речовини і в результаті відбувається зміна структури її молекули, у неї вбудовуються іони кальцію та магнію та змінюють молекулярну структуру пестициду. Тобто він перетворюється на речовину з іншими властивостями, а отже не виконує ту дію, на яку був розрахований. А претензія до кого? Крайнім, зазвичай, у такому разі є постачальник пестицидів: продали неякісний препарат, підробку. А якщо ЗЗР, не дай Боже, були генериками, то апріорі ви винні… І ось із минулого року це обвинувачення вже не спрацьовує — чимало компаній самі перевіряють воду і переконуються, що вона жорстка. Зазвичай, жорсткість води в агрономії визначається у ppm (parts per million — частинок сторонніх іонів на мільйон частин води). Так ось, у світі 160 ppm — граничний показник для жорсткої води, а 300 ppm — це вже дуже жорстка вода. У нас в країні з 300 ppm усе лише починається — це граничний показник жорсткої води, навіть наша питна вода не вважається жорсткою. Загалом, наша вода не менше як на 60% справді жорстка, особливо на півдні і сході. Та і в центральному регіоні є теж місцини з чи не рекордними показниками жорсткості. Зокрема на Київщині, в районі Богуслава є два господарства на відстані 30 км, То в одному вода має жорсткість у 400-500 ppm, а в іншому — всі 2000 ppm!

Жорсткішу воду (2500 ppm) ми зустрічали лише в Павлограді — практично мінеральна вода. Її привести до нормального стану не зможуть і професійні засоби буферизації. Хіба що звороній осомос застосовувати….

Ми здійснюємо сотні досліджень і наносимо ці дані на карту. Звісно, що багато залежить від того, з якого саме джерела береться вода: річок, ставків, озер чи свердловин та їх глибини і місця розташування.

— Отож, проблему і їх два чинники діагностовано. Як їх знешкодити? Лише вашим Аквалайтом?

— Почнемо з кислотності води. Можна її знизити й старим, майже дідівським традиційним методом — додаванням сульфату амонію. Проте задля того, аби отримати якийсь ефективний результат, порівняний із результатами нашого професійного Аквалайту, треба на кожні 100 л води давати мінімум 3 кг сульфату амонію. Менша доза — безмістовна витрата часу і грошей. Таким чином на 4-тонний обприскувач ви маєте розчини не менше 120 кг сульфату амонію, що незручно, довго, а найголовніше — по грошах, порівняно з нашим препаратом, це точно не вигідно. До того ж не факт, що не виникнуть організайційні проблеми — треба знайти сульфат амонію хорошої якості і без домішок, привезти, якісно розчинити.

Ми проводили порівняльні дослідження ефективності цих двох способів, то суьфат амонію за великої дози забезпечує максимально 5% пониження кислотності води, тоді як Аквалайт — на 9% у мінімальній дозі. А коли звучать рекомендації вносити сульфату амонію усього 1,5 кг, то це взагалі смішно й витрата грошей на вітер. Водночас наш унікальний препарат пом’якшує жорстку воду завдяки повній та незворотній ізоляції «шкідливих» іонів кальцію, магнію, заліза тощо. Ми рекомендуємо його застосовувати при приготуванні робочих розчинів із використанням води жорсткістю від 300 ppm. Максимальний показник жорсткості, котрий наш ад’ювант може привести до норми — 1000 ppm. Його норма використання — 100 г/100 л води, що вартує від 12-13 грн/га, незрівняні гроші порівняно з користю: економією гербіцидів чи втраченою ефективністю за жорсткої води. Це без перебільшення революційний препарат.

— Можемо уточнити, які саме діючі речовини найбільше залежні від показника рН води води?

— Це гербіциди на основі 2,4 Д, дикамби, диквату, всі види гліфосату, інсектициди на основі фосфорорганіки та піретроїдів тощо. Серед винятків можна назвати лише препарати на основі сульфанілсечовини, оптимальний рівень рН води для використання яких 7 і вище. Зараз ми бачимо роботу людей у цьому напрямку, особливо із гліфосатами, адже для них вода має бути дуже кислою. Якщо у вас води має рН 4,5-6, то ви можете працювати з мінімальними дозами препарату, в іншому разі доводиться збільшувати. Таким чином, наш препарат не лише забезпечує стовідсоткову ефективність ЗЗР, а й економить ваші витрати, зменшує навантаження на природу. І це все доведено польовими дослідами та порівняльними тестами. Хоча Аквалайт, як і інші засоби, виробляється в ЄС і жодних сумнівів у його якості просто бути не може. У компанії «Агротека» діє чітке правило — перед виведенням на ринок новий препарат обов’язково має пройти багаторазові випробування в українських господарствах. З такими даними нашим менеджерам, партнерам та дистриб’юторам дуже легко не продавати, а пропонувати внести наші продукти в технологічні плани аграріїв.

Наші ад'юванти вже широко застосовують усі категорії агровиробників — від великих холдингів до невеликих фермерських господарств.

Причому системно: якщо їм треба прилипач — то наш Глайдер завжди у списку приорітетних, треба регулятор води — наш Аквалайт теж на першому місці, є потреба забрати піну — є ПіноСтоп і, нарешті, наприкінці року, коли вони ставлять обприскувач на зимівлю, All Bright (Олл Брайт) — безальтернативна річ. Наразі тестуємо Фіксаж — новий ад’ювант для утримання гербіциду у верхньому шарі грунту — буде в цьому лідерському переліку теж. Адже агровиробників, які по справжньому розуміють цінність часу і його вплив на ефективність роботи більшає в геометричній прогресії.

Журнал ЗЕРНО