Застосування біостимуляторів для зменшення наслідків абіотичних стресів

Тема біостимуляторів часто викликає суперечки: від очікувань «магічної пігулки» до повного скепсису. Але біостимулятори працюють не як чудо-засіб, а як інструмент, ефективність якого залежить від розуміння механізмів стресу та правильного застосування. Саме тому важливо говорити не про віру, а про логіку: що відбувається з рослиною під час стресу, чому першою страждає фотосинтез і як можна скоротити період відновлення.

Що таке стрес у рослин і чому він «б’є» по врожайності

Стрес — це ситуація, коли стресовий фактор зупиняє або різко уповільнює розвиток рослини, пошкоджує або руйнує її структури та пригнічує ключові фізіологічні процеси. Якщо вплив сильніший за внутрішні механізми протидії, наслідком можуть бути серйозні втрати продуктивності або навіть загибель рослини.

Головна мішень стресу — фотосинтез

Незалежно від типу стресу найчастіше страждає один процес — фотосинтез. Коли фотосинтез падає, рослина недоотримує енергію і цукри. Натомість вона переходить у режим «виживання»: витрачає ресурси на захист і відновлення пошкоджених тканин. Для агровиробництва це означає просту економіку: чим довше рослина відновлюється, тим більша втрата потенціалу врожаю.

Основні абіотичні стресові фактори

До абіотичних стресів належать:

• посуха;
• спека (високі температури);
• холод (низькі температури 0–10°C);
• холод із заморозком (нижче 0°C);
• засолення;
• фітотоксичність.

Механізми дії різні, але результат часто спільний: пригнічення фотосинтезу, зростання активних форм кисню та пошкодження клітинних структур.

Що відбувається в рослині під час стресу

Під час стресу фотосинтез пригнічується, і в клітинах накопичуються активні форми кисню (АФК) — руйнівні сполуки, які пошкоджують мембрани та пігменти. Навіть короткочасний стрес знижує потенціал урожайності: страждають хлоропласти, інші клітинні структури, інколи — мітохондрії.

Важливо й те, що навіть після зникнення стресового фактору і повернення сприятливих умов рослина не одразу «включається на повну». Частина енергії та поживних речовин іде не на розвиток, а на «ремонт» пошкоджених тканин.

Чому фокус саме на холодовому стресі

Минулого сезону багато господарств стикнулися з тривалим прохолодним періодом у кінці травня — червні. У деяких регіонах це був не лише холод без заморозку, а й приморозки. Нам вдалося відстежити етапи цього стресу та оцінити його наслідки, а також вплив застосування Біоактивум. Далі наведені висновки та приклади базуються на спостереженнях і тестах на сої.

Холодовий стрес: визначення та критичний час

Холодовий стрес — це охолодження в діапазоні 0…+10°C без заморозку.
Ключова різниця така: при заморозку (нижче 0°C) критичний час часто вимірюється годинами, а при холоді без заморозку — днями. Це дає більше можливостей для корекції ситуації, але сам холод діє «тихо» й поступово.

П’ять етапів холодового стресу та його наслідків

Перший удар — фізичний: за температур +4…+10°C клітинні мембрани втрачають плинність, ліпідний шар переходить у гелеподібний стан. Через це транспорт води та цукрів сповільнюється або зупиняється.

Далі запускається сигнал тривоги: порушується іонний баланс і рослина отримує команду «стоп ріст». Паралельно виникає головна причина пошкоджень — «хімічна аварія». Фермент РуБісКо у холоді працює повільніше, а сонячна енергія надходить як завжди. Надлишок енергії «скидається» на кисень, і це призводить до утворення АФК (зокрема супероксиду). АФК пошкоджують мембрани й хлорофіл — саме тому ми бачимо пожовтіння (хлороз).

Ще один важливий механізм — «фізіологічна посуха». Холодний корінь гірше качає воду, падає тургор, підвищується рівень абсцизової кислоти (ABA), яка закриває продихи. Рослина отримує менше CO₂, фотосинтез пригнічується ще сильніше, і утворення АФК посилюється. Формується замкнене коло.

На завершення включається перерозподіл ресурсів. Щоб вижити, рослина зупиняє поділ клітин і спрямовує цукри та амінокислоти не на формування врожаю, а на ремонт мембран і синтез захисних білків. Тобто потенціал урожаю зменшується ще до того, як це стане очевидним візуально.

Як соя виходить зі стресу після потепління

Коли температура стабілізується (вдень вище ~15°C), поступово:

• відновлюється плинність мембран;
• знижується рівень АФК та нормалізується іонний баланс;
• частково відновлюється фотосинтез;
• рослина запускає ремонт пошкоджених клітин за рахунок відновленого фотосинтезу та внутрішніх запасів;
• при прогріванні ґрунту зменшується ABA, нормалізується водозабезпечення, живлення й ріст.

Важливий нюанс: природне відновлення відбувається за рахунок накопичених ресурсів. Рослина витрачає цукри та амінокислоти, які могла б спрямувати в боби, на «ремонт». У практичному вимірі це означає: кожен зайвий день відновлення може коштувати мінус 30–50 кг/га сої, а мета — скоротити цей період, наприклад, з ~7 днів до ~2–5 днів.

Біостимулятори як інструмент: що саме ми хочемо покращити

Стрес — природний процес, і рослина еволюційно вміє його переживати. Але ціль агровиробництва інша: зберегти продуктивність і зменшити втрати врожайності. Тому важливо мати інструменти, які з одного боку підвищують готовність рослини до стресу, а з іншого — допомагають швидше і якісніше відновитися після його завершення.

Біоактивум: призначення та походження продукту

Біоактивум — біостимулятор, розроблений для підготовки рослини до стресу, підтримки під час уже наявного стресу та прискорення відновлення. Продукт виготовляється іспанською компанією Agrolaboratorios Nutricionales та представлений в Україні разом із компанією Агротека. Формуляція адаптована під українські умови та ключові культури у співпраці ALN та Агротека.

​Як Біоактивум впливає на ключові етапи стресу

На фізичному етапі (тургор, вода, продихи) калій і манітол у складі формуляції працюють як осмопротектори: допомагають утримувати воду в клітинах і підтримувати тургор. Калій додатково бере участь у регуляції роботи продихів, зменшуючи ризик їх повного закриття та подальшого падіння фотосинтезу.

На хімічному етапі ключова задача — зменшити руйнівну дію АФК. Рослина нейтралізує АФК через фермент супероксиддисмутазу, для синтезу якого потрібні Zn, Mn та Cu. У холоді засвоєння елементів із ґрунту уповільнюється, тому важливо, щоб рослина мала доступні форми цих елементів. У Біоактивум вони є у хелатній формі: концентрація достатня для антистрес-функції (підтримки синтезу ферменту), але продукт не є заміною повноцінної програми мікродобрив.

На біологічному етапі (збереження репродуктивних органів) рослина під стресом переходить у режим економії та може скидати частину квіток/зав’язі. Екстракти водоростей Ascophyllum nodosum, багаті на ауксини та цитокініни, підтримують активність обміну речовин у квітці/зав’язі. Зокрема цитокініни можуть зменшувати сигнали старіння, допомагаючи зберегти репродуктивні органи пріоритетними для живлення.

Після стресу настає етап відновлення, де рослині потрібні енергія та «будівельні матеріали». Вільні амінокислоти (заявлено 20% у складі) дозволяють скоротити витрати енергії на їх синтез і швидше перейти від режиму захисту до режиму росту.

Підсумок: що дає прискорення відновлення

Замість природного відновлення протягом 7–12 днів застосування Біоактивум може скорочувати цей період до 2–5 днів (залежно від тривалості стресу, строків застосування та погодних умов після стресу). Виграш у 5–7 днів у окремих сезонах може стати вирішальним: він дозволяє реалізувати потенціал врожайності та зменшити ризик втрат до моменту ускладнення умов збирання.

Практичне застосування: кейс 2025 на сої (Біоактивум)

Щоб перевірити, як біостимулятор працює в реальних польових умовах, у 2025 році ми зафіксували холодовий стрес на посівах сої та порівняли контрольну ділянку зі стресом із тестовою ділянкою, де застосували Біоактивум.

Ситуація на старті (початок червня). Соя зупинилася в рості, з’явилися хлороз і осипання, виникла загроза дискування поля. Рішенням стало внесення Біоактивум у нормі 0,5–1 л/га (в окремих випадках — разом із гербіцидом, попри ризик фітотоксичності).

​Проміжні результати (червень). Уже на ранньому етапі відмітили зміни за даними SPAD-метра: різниця у вмісті хлорофілу становила +7% при окремому внесенні та +3–4% у суміші з гербіцидом. Важливо, що стрес ще тривав: температура листя була 12,8–13°C, але рослина на тесті почала фотосинтезувати активніше навіть за продовження холоду.

​Візуально перед збиранням (01.10.2025). На фото порівняння “контроль зі стресом / фон без стресу / тест зі стресом” добре видно відмінності між ділянками.

Структура врожаю. За аналізом рослин тестова ділянка зі стресом показала кращі показники:
середня кількість бобів на рослині — 21,7 (проти 17,03 у контролі зі стресом), середня вага сої на рослині — 9,21 г (проти 7,93 г у контролі зі стресом).

Фінальна економіка.

За біологічною врожайністю (густота 450 000/га) отримали: 3,57 т/га (контроль зі стресом), 4,15 т/га (тест зі стресом + Біоактивум), 4,05 т/га (фон без стресу). Тобто ми не лише зняли ризик дискування, а й отримали +0,58 т/га порівняно з контролем зі стресом.